- трясучи
- —————————————————————————————трясучи́дієприслівникнезмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
трясучи — Дієприсл. до трясти … Український тлумачний словник
трясучи — [тр асучи/] дієприсл … Орфоепічний словник української мови
трусити — трушу/, тру/сиш, недок. 1) перех. Поштовхами, ривками коливати, розхитувати з боку на бік або згори вниз; трясти. || Примушувати падати плоди коливанням, розхитуванням дерев, кущів. || Вхопивши когось за плече, рукав і т. ін., штовхати, смикати,… … Український тлумачний словник
витрясати — а/ю, а/єш, недок., ви/трясти, су, сеш, мин. ч. ви/тряс, ла, ло; док., перех. 1) Трясучи, викидати, висипати що небудь. •• Ви/трясти ду/шу а) довести до смерті; б) (лайл.) уживається як погроза. 2) діал. Танцювати … Український тлумачний словник
просівати — а/ю, а/єш і просі/ювати, юю, юєш, недок., просі/яти, і/ю, і/єш, док., перех. 1) Пропускаючи що небудь крізь сито, решето і т. ін. або трясучи на вилах, очищати від домішок. || перен. Відділяти основне, потрібне від зайвого. 2) тільки док., також… … Український тлумачний словник
розтрушувати — ую, уєш, недок., розтруси/ти, ушу/, у/сиш, док., перех. 1) Розкидати, розстеляти рівним шаром. || Розсипати трусячи. || Розгортаючи, розпрямляючи, струшувати. 2) Губити, розсипати, розливати по дорозі (від тряски). || безос. || розм. Нерозумно.… … Український тлумачний словник
стріпувати — ую, уєш, недок., стрі/пати, аю, аєш, док. 1) перех.Трусячи, скидати, збивати що небудь; обтрушувати. || Трясучи що небудь, очищати, звільняти його від чогось. 2) неперех., чим. Підкидаючи, піднімаючи, трясти поривчасто чим небудь. 3) неперех.,… … Український тлумачний словник
струшувати — ую, уєш, недок., струси/ти, струшу/, стру/сиш, док. 1) перех., з кого – чого. Збивати, скидати що небудь з поверхні чогось. || від чого і без додатка. Трясучи що небудь, очищати, звільняти його від чогось. 2) перех. Трусячи, звільняти дерево, кущ … Український тлумачний словник
струшуватися — уюся, уєшся, недок., струси/тися, струшу/ся, стру/сишся, док. 1) Обтрушуючи себе, очищатися від чого небудь. || Трясучи тілом, очищатися від чого небудь (про тварин). 2) Дрижати, хитатися, коливатися, двигтіти від струсу. 3) Відриватися й падати… … Український тлумачний словник
стрясати — а/ю, а/єш, недок., стрясти/, су/, се/ш; мин. ч. стряс, стрясла/, стрясло/; док. 1) неперех., чим. Сильно трясти ким , чим небудь. || перех. Трусячи, скидати, збивати що небудь. || перех. Трусячи, звільняти дерево, кущ від плодів; струшувати. ||… … Український тлумачний словник